Інтервʼю зі співзасновницями харківської майстерні Silver Poem про українську літературу у сріблі

Українська література, мистецтво й історія в сріблі: так можна коротко описати харківську майстерню Silver Poem. Її співзасновниці Таїсія Танська та Рената Воробей втілюють у прикрасах образи книжок, митців і цілих епох, від «Майстра корабля» Юрія Яновського до Будинку «Слово». У розмові дівчата розповіли, як народилася майстерня, чому дизайнерам важливо не спекулювати на трагедіях й як допомагають місцевій бібліотеці за допомою ювелірної творчості.

Вперше інтервʼю опубліковано 4 грудня 2025 року в Instagram @jewelry_detective.

Інтервʼю зі співзасновницями ювелірної майстерні Silver Poem

14 листопада 2025 року у харківській книгарні-каварні «КнигоУкриття» відкрилась виставка «Василь Кричевський: харківська синергія», де зокрема була представлена й творчість Silver Poem. Розкажіть про оздобу «Майстер корабля».

Прикраси за мотивами робіт Василя Кричевського зʼявилися в колекції «Минулі 20-ті» майже випадково. Ми планували зосередитися винятково на літературі, але все змінила одна з лекцій літературознавиці й дослідниці Ярини Цимбал. Побачили першу обкладинку роману Юрія Яновського «Майстер корабля», і закохалися у чіткий, обʼємний образ, що так чудово передає суть і настрій книги.

Кричевський є прототипом одного з героїв роману: ця символічність і довершеність образу підкорили — прикраса зʼявилася однією з перших. Пізніше доповнили підвіс сережками за мотивами орнаментів Кричевського. Через необхідність технічних змін вони представлені лише на виставковій вітрині, але ми ще обовʼязково долучимо їх до серії.

Як з’явилася назва Silver Poem і коли зародилась ідея проєкту?

Ми чимало часу в ювелірній справі, закохані в прикраси і мріяли про власні майстерні з перших днів у професії. Познайомилися 5 років тому на одному з підприємств, де обидві довго не затрималися, але отримали найцінніше — дружбу. Продовжували спілкування, працюючи порізно і разом, ділилися мріями й поглядами, а наприкінці 2023 року ризикнули і втілили мрію в життя.

Коли шукали назву для майстерні, вже знали що будемо виготовляти. Ідея була простою — творити те, що самі б носили; зробити так, щоб прикраси говорили до власника і про нього, а вироби стали відображенням ідентичності. Першу зустріч щодо проєкту почали з обговорення напередодні прочитаної книги — «Записки кирпатого Мефістофеля». Одразу зʼявилося бачення першої колекції. А назва — напевно, найкращий спосіб описати те, чим займаємося: втілюємо історії у сріблі.

Навчалися ювелірству у спеціальних закладах, на курсах або опановували основи самотужки?

Рената має середню спеціальну профільну освіту, я навчалася на виробництвах і самотужки. Хоча обидві найбільше навчилися і продовжуємо вчитися на практиці.

Silver Poem — спільний проєкт, співпраця двох людей. Як розподіляєте ролі? Хто за що відповідає?

Складне питання. Коли немає можливості найняти працівників, доводиться опановувати безліч нових професій, лишаючись майстринями-сріблярками.

Робимо все удвох: від досліджень і розробки ескізів, роботи за верстатом, створення контенту, до пакування і відправлення, ведення звітності та продажів на маркетах. Переважно це спільна робота, та є обовʼязки, які розділяємо: Рената займається справами майстерні: комунікацією з підприємством пробірного контролю і ливарником, закупівлею витратних матеріалів; я — магазином: створенням публікацій для соцмереж, спілкуванням з клієнтами, іншими публічними проявами й співпрацями.

Кілька тижнів тому до Silver Роem приєдналася учениця, тож скоро у нас буде менше роботи за верстатом. Хоч це і дещо сумно, але без цього важливого кроку складно рости і тримати планку якості.

Розкажіть про вашу майстерню. Який вигляд вона має? Яке обладнання використовуєте?

У нас невеличка затишна майстерня на околиці Харкова з кількома верстатами та мінімальним необхідним інвентарем для заготовки. За верстатами моделюємо у воску і обробляємо прикраси. Є стіл для плавлення металу, механічні вальці та інвентар для виготовлення дроту.

Лиття і закріплення вставок наразі віддаємо підрядникам. Більшість обладнання придбали власними силами, багато чого не вистачає, наприклад, дуже хочемо лазерний гравер та муфельну піч, але розширюємо можливості поступово і сподіваємося, що так і буде надалі. Орендуємо дві кімнати на виробництві у знайомих, які надзвичайно допомагають і підтримують.

Про які найскладніші виклики для ювелірства в Україні можете розповісти на прикладі власної справи?

Застарілі норми законодавства щодо ювелірної сфери, рекордні темпи зростання вартості металів, зниження платоспроможності людей. А ще Silver Роem конкурує не лише з талановитими ювелірними майстрами, а й з брендами одягу, аксесуарів, аудіовізуальним мистецтвом. Наприклад, часта історія, коли подарунок обирають між прикрасою та квитком на виставу.

Та хоч би там що, а за понад рік існування довкола нас зʼявилася тепла і приємна спільнота, яка обожнює саме прикраси Silver Роem, рекомендує друзям, разом з нами бере участь у важливих ініціативах.

Silver Poem — історія про те, що вce можливо, навіть коли самій страшно, але поруч є підтримка

Чи отримували ви підтримку від держави або міжнародних організацій за час існування? Чи були спроби отримати грант, наприклад?

На початку існування майстерні грантова програма від благодійного фонду «Право на бізнес» дозволила частково покрити витрати на обладнання.

Якби бюджет був необмежений — що б ви зробили для проєкту завтра? У що б інвестували передусім?

Інвестували б у придбання обладнання, вивчали б нові техніки. Надзвичайно хочемо освоїти гарячу емаль — коли додати кольору, історії гратимуть новими барвами. Також — в маркетинг, співпраці, розроблення прикрас. Ідей багато, але втілення кожної обходиться недешево.

Велика мрія — мати власну програму навчання: закохувати в метал, давати базові ювелірні знання та навички роботи й підтримувати нові таланти. Для Silver Роem колеги — не конкуренти, в мистецтві кожен знайде форму і голос

У нашої майстерні поки немає бюджетів на великі рекламні кампанії, але є бажання робити непересічні прикраси, повна діжка креативу і три пари майстерних рук.

Чи є в Харкові наразі спільнота ювелірів? 

Щодо спільноти не знаємо, але це також частина мрії про навчання і підтримку нових талантів. Але є міжособистісні звʼязки. Особисто знайомі з Оленою Масловою з ювелірного дому Oringo; наші прикраси чимось перегукуються, а цінності збігаються. Вона висловлює неймовірну підтримку. До речі, долучення прикрас Silver Роem до виставки — саме її пропозиція.

На маркетах ми знайомимося з ювеліркинями з Харкова та зі всієї України й підтримуємо одне одного. Радіємо появі нових імен і поступовому витісненню зі свідомості розуміння ювелірики як однотипних прикрас з кубічними цирконіями!

Створювати ювелірні твори з українською ідентичністю — це не лише про естетику. Що, на вашу думку, має розуміти людина про цю відповідальність, перш ніж братися за таку роботу? Як не перетворити це на поверхневу стилізацію чи навіть спекуляцію?

Головне — памʼятати, що працюєш з чутливою тематикою. Не вважати себе експертом, а проконсультуватися зі знавцями. Не спекулювати на темі смертей і трагедій. Про будь-що можна розповісти з різних точок зору, але для певних творів краще уникати трагічних відсилок. Важливо аналізувати, памʼятати, що людина чи епоха цінні не болісним фактом загибелі чи трагедії, а тим, що створили для нащадків.

Необхідно говорити про складні речі, писати статті, робити вшанування в дні памʼяті, але, тиснучи на оголений нерв, важливо не перетворитися на ката. Не варто перетворювати продукт на розʼятрену рану і сподіватися, що зранене й змучене суспільство тебе полюбить і прийме це.

Нам самим кілька разів закидали, що підвіс «Будинок “Слово”» — це трагічний символ, мовляв, хто ж таке буде носити? Але це ще й десятки талановитих митців, фундамент української сучасної літератури, символ епохи — про це срібний твір.

Як ви особисто працюєте над власними проєктами?

Підготовка починається з дослідження, і більша частина роботи відбувається у лекціях, книгах, статтях та відео. Іноді це впізнаваний образ як-от Будинок Слово, іноді — символізм, як-от Зламані Кларнети чи Серце Курбаса. Заглиблення допомагає розкрити для себе персонажів та явища.

Часом є спокуса ускладнити образ, прості рішення здаються поверхневими, та все ж ідеально, коли є лише один символ, який розповідає про ціле явище — це має бути те, що одразу постає перед очима, коли про нього говорять. Є і певні персонажі — ті, ким захоплюємось, і ті, кого вже змогли візуалізувати. Є митці, про яких вже знаємо більше, ніж про власні родини, але вони так і не оформилися в ключовий образ, який хочеться закарбувати у сріблі.

Розкажіть про вашу ініціативу щодо допомоги бібліотеці

Поряд з майстернею Silver Роem є філія харківської міської бібліотеки Основ’янського району. Після знайомства із завідувачкою, пані Наталею, ми були вражені прикрою ситуацією: є постійні відвідувачі, а надходжень немає, велика частина фонду — книги російською мовою, відчутна нестача художньої, дитячої, мистецької літератури, творів шкільної програми.

Ми вирішили допомогти і заодно порадувати охочих знижками на прикраси. За час існування ініціативи бібліотека поповнилася понад сотнею сучасних і цікавих видань — це більше, ніж загальна кількість надходжень за останні роки. Ми заохочуємо всіх приносити книги до бібліотек своїх населених пунктів, адже це дає доступ до українськомовної книги тим, хто не може дозволити собі покупки в книгарні.

Якщо маєте книги в гарному стані, які готові задонатити, надішліть фото видання @silver_poem.jewelry, отримайте адресу для відправлення, надішліть ТТН та оберіть прикрасу зі знижкою 20%.

Які бажання загадаєте собі особисто та Silver Poem на 2026 рік?

Нових прикрас, розвитку, Перемоги, воззʼєднання наших сімей та всіх тих, хто когось чекає. В наш час важко не відійти від концепції мрій на користь простих, зрозумілих бажань і цілей. Тож бажаємо собі та всім мирного життя в достатку і спокої!

Більше розмов з людьми, які творять ювелірну історію та культуру, читайте в розділі Інтервʼю.