Лемківська кривулька в Національному переліку нематеріальної культурної спадщини України

З 2026 року лемківську кривульку офіційно внесли до списку нематеріальної спадщини України. Читайте детальніше в Ukrainian Jewelry Media про те, що це за оздоба та звідки вона походить.

Що таке кривулька

Лемківська кривулька – жіноча нагрудна прикраса з бісеру у вигляді круглого коміра, який покриває шию, плечі й іноді спину. Традиційні варіанти завжди мали комір-стійку. Для оздоби характерні геометричні мотиви, застібатися вона може на мотузочки, спеціальні гачки або й ґудзики. Кривульку часто доповнювали іншими оздобами: мосяжними прикрасами, намистами чи дукачами. Перші прикраси створювали із застосуванням кінського волоса, згодом його замінили на нитки. Подекуди кривульку помилково називають кризою.

Назва «кривулька» прослідковується від праслов’янського *krivъ — «кривий, вигнутий»

Кривульки поширилися у східній частині Лемківщини в міжвоєнний період на початку XX сторіччя. Особливо популярними ці прикраси були в Команчі, місті в Підкарпатському регіоні, яке було важливим центром лемківського життя, а також у довколишніх поселеннях.

Кривулька в переліку елементів нематеріальної культурної спадщини

Лемки — етнографічна група українців, яка проживала на Лемківщині — карпатському регіоні на перетині територій сучасних України, Польщі та Словаччини. Історично регіон опинився в епіцентрі геополітичних кордонів. Сумною сторінкою в історії лемків були примусові депортації 1944–1946 років до УРСР та операція «Вісла» (1947 рік) у Польщі, коли корінне населення насильно розселили.

Лемківська кривулька зареєстрована під обліковим номером 119н.к.с. Повна назва в офіційному переліку: «Кривулька – лемківська жіноча нагрудна прикраса: орнаментальні традиції та технологія виготовлення». Ареал поширення значний: Тернопільська, Закарпатська, Львівська, Івано-Франківська, Луганська, Миколаївська області та місця компактного проживання лемківської спільноти в Україні, США, Канаді, Польщі, Словаччині, Хорватії, Франції, Англії.

У 2024 році лемківську кривульку з околиць Команчі внесли до польського переліку нематеріальної культурної спадщини, пов’язаної зі спадщиною ЮНЕСКО

Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України

Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини офіційно започатковано у 2012 році. Хоча ще раніше, у 2008 році, Україна приєдналася до Конвенції про охорону нематеріальної культурної спадщини, яку прийняли держави-члени ЮНЕСКО у 2003 році.

Відповідно до статті 2 Конвенції, термін «нематеріальна культурна спадщина» означає звичаї, форми показу та вираження, знання й навички, а також пов’язані з ними інструменти, предмети, артефакти й культурні простори, які визнаються спільнотами, групами або окремими особами як частина їхньої культурної спадщини.

До українського списку входять опішнянська кераміка, традиції відзначення свят, різноманітні техніки вишивання, бортництво, мосяжництво, карпатське ліжникарство. Восени 2026 року у переліку — 129 елементів.